Мета застосування цього методу – визначити ставлення учнів до конкретної життєвої ситуації, допомогти їм набути досвіду виходу з конфліктної ситуації . Під час викладання курсу хімії я використовую ігрові форми навчання, що є ефективними під час засвоєння складних і великих за обсягом інформації тем. Це дозволяє забезпечити засвоєння учнями знань, умінь і навичок за короткий термін.
Доводиться навчати різних дітей – хтось із них усе схоплює на льоту, а хтось ретельно розбирає кожне твердження чи завдання. Я завжди приділяю багато уваги ігровим формам навчання та самостійній роботі учнів.
На основі ігрової діяльності я прагну розвивати у школярів ряд психічних функцій – пам’ять, увагу, уяву, які дозволяють дитині у своїх діях переносити властивості одних речей на інші. На уроках хімії, під час застосування ігрових форм навчання, у дитини виникає осмислена орієнтація у власних переживаннях, що дозволяє їй ефективно включитися в колективну та індивідуальну діяльність. А ще важливо вчити дітей мріяти, фантазувати, і для цього потрібно грати. Ніщо так не розвиває дитину як гра. Перетворюючи процес навчання на гру, я намагаюся зробити працю дітей радісною і творчою.
Під час проведення уроків я переконалася, що будь-яка діяльність, пов’язана з умовностями , - це гра. Особливе значення для мене як вчителя мають ігри, пов’язані з навчальною діяльністю.
Отже, моя мета – навчити вчитися. При цьому я використовую психологічні механізми, які лежать в основі провідного типу діяльності підлітків – навчальної діяльності. Цей процес вимагає повторного усвідомлення учнями своєї діяльності та стосунків, потреби в спілкуванні та емпатію. Елементів узагальнення та категоризації, уяви та ідентифікації. Щоб досягти цієї мети, слід здійснити «крок у минуле», до ранніх вікових форм діяльності дитини, у першу чергу, до ігрових, насичуючи ці форми новим змістом.
Формула гри – захоплення плюс розвага. Усвідомлення учнями на уроках хімії мотивацій досягнення результату в спільній навчальній діяльності є, можливо, основною метою застосування на практиці ігрових форм проведення занять.
Одна й та сама гра може виконувати декілька функцій:
1) навчальну – розвиток загально навчальних умінь і навичок. Таких як пам'ять, увага, сприйняття інформації різної модальності;
2) розвивальну – створення сприйнятливої атмосфери на заняттях, перетворення уроку з нудного заходу на захоплюючу подорож;
3) комунікативну – об’єднання учнівського колективу ,встановлення емоційних контактів;
4) релаксаційну – зняття емоційної напруги, що викликана перевантаженням нервової системи під час інтенсивного навчання;
5) психотехнічну – формування навичок підготовки свого фізіологічного стану для більш ефективної діяльності, перебудови психіки для засвоєння більших обсягів інформації.
У своїй практиці я використовую ігрові форми роботи, якими є різноманітні конкурси, змагання , фестивалі, складання казок, віршів, цікавих оповідань, шарад тощо. Це створює базу для активного сприймання нового матеріалу, закріплення та повторення вивченого, виконання творчого домашнього завдання. Важливу роль відіграє вибір самої гри. Для того, щоб сформувати стійкий інтерес до хімії, особливо на початку вивчення цього предмета, я проводжу уроки з використанням таких ігор як «Казка», «Змагання знавців», «Краще питання». Під час таких уроків створюються всі умови для спонукання учнів ставити питання, виникає можливість колективного аналізу результатів роботи окремих учнів (рецензії на відповідь, повідомлення), проявляється творчість дитини.
Уроки – ігри розвивають у школярів уміння працювати раціонально, планувати і конструювати свої виступи. Готуючись до таких уроків, намагаюся зацікавити учнів проблемою, пропоную до обговорення питання, які змушують школярів шукати відповіді, опрацьовуючи навчальну і додаткову літературу.
У ході уроку виникає розумне змагання між учасниками, зникає «відсиджування», зростає інтерес до навчання, а разом з ним і потреба у зверненні до посібників, довідкової та популярної літератури. Звичайно, кожне таке заняття нагадує гру. Але це демократична й відкрита гра, де чесно оцінюється робота кожного учня, його внесок у спільну справу.
Викладання нового навчального матеріалу теж потребує певних організаційних форм. Я намагаюся не давати на уроці готових істин. Для мене важливо, щоб учні шукали відповіді самостійно. При цьому вони не тільки отримують нові знання, але й розвивають свою пізнавальну активність.
Протягом деякого часу школярі мають можливість розв’язати поставлені завдання, працюючи групами, тобто колективно. Така форма роботи дає змогу здійснювати на одному уроці диференційовану, групову та індивідуальну роботу, а також проводити корегування, контроль знань і навичок учнів.
P.S. Шановні колеги, прошу поділитися власним досвідом застосування цього методу а також висловити свою думку стосовно ігрової діяльності на уроках.
