Рольова гра як один з інтерактивних методів проведення уроків

Мета застосування цього методу – визначити ставлення учнів до конкретної життєвої ситуації, допомогти їм набути досвіду виходу з конфліктної ситуації . Під час викладання курсу хімії я використовую ігрові форми навчання, що є ефективними під час засвоєння складних і великих за обсягом інформації тем. Це дозволяє забезпечити засвоєння учнями знань, умінь і навичок за короткий термін.

Доводиться навчати різних дітей – хтось із них усе схоплює на льоту, а хтось ретельно розбирає кожне твердження чи завдання. Я завжди приділяю багато уваги ігровим формам навчання та самостійній роботі учнів.

На основі ігрової діяльності я прагну розвивати у школярів ряд психічних функцій – пам’ять, увагу, уяву, які дозволяють дитині у своїх діях переносити властивості одних речей на інші. На уроках хімії, під час застосування ігрових форм навчання, у дитини виникає осмислена орієнтація у власних переживаннях, що дозволяє їй ефективно включитися в колективну та індивідуальну діяльність. А ще важливо вчити дітей мріяти, фантазувати, і для цього потрібно грати. Ніщо так не розвиває дитину як гра. Перетворюючи процес навчання на гру, я намагаюся зробити працю дітей радісною і творчою.

Під час проведення уроків я переконалася, що будь-яка діяльність, пов’язана з умовностями , - це гра. Особливе значення для мене як вчителя мають ігри, пов’язані з навчальною діяльністю.

     

Отже, моя мета – навчити вчитися. При цьому я використовую психологічні механізми, які лежать в основі провідного типу діяльності підлітків – навчальної діяльності. Цей процес вимагає повторного усвідомлення учнями своєї  діяльності та стосунків, потреби в спілкуванні та емпатію. Елементів узагальнення та категоризації, уяви та ідентифікації. Щоб досягти цієї мети, слід здійснити «крок у минуле», до ранніх вікових форм діяльності дитини, у першу чергу, до ігрових, насичуючи ці форми новим змістом.

      

Формула гри – захоплення плюс розвага. Усвідомлення учнями на уроках хімії мотивацій досягнення результату в спільній навчальній діяльності є, можливо, основною метою застосування на практиці ігрових форм проведення занять.

      

Одна й та сама гра може виконувати декілька функцій:

1) навчальну – розвиток загально навчальних умінь і навичок. Таких як пам'ять, увага, сприйняття інформації різної модальності;

2) розвивальну – створення сприйнятливої атмосфери на заняттях, перетворення уроку з нудного заходу на захоплюючу подорож;

3) комунікативну – об’єднання учнівського колективу ,встановлення емоційних контактів;

4) релаксаційну – зняття емоційної напруги, що викликана перевантаженням нервової системи під час інтенсивного навчання;

5) психотехнічну – формування навичок підготовки свого фізіологічного стану для більш ефективної діяльності, перебудови психіки для засвоєння більших обсягів інформації.

      

У своїй практиці я використовую ігрові форми роботи, якими є різноманітні конкурси, змагання , фестивалі, складання казок, віршів, цікавих оповідань, шарад тощо. Це створює базу для активного сприймання нового матеріалу, закріплення та повторення вивченого, виконання творчого домашнього завдання. Важливу роль відіграє вибір самої гри. Для того, щоб сформувати стійкий інтерес до хімії, особливо на початку вивчення цього предмета, я проводжу уроки з використанням таких ігор як «Казка», «Змагання знавців», «Краще питання». Під час таких уроків створюються всі умови для спонукання учнів ставити питання, виникає можливість колективного аналізу результатів роботи окремих учнів (рецензії на відповідь, повідомлення), проявляється творчість дитини.

      

Уроки – ігри розвивають у школярів уміння працювати раціонально, планувати і конструювати свої виступи. Готуючись до таких уроків, намагаюся зацікавити учнів проблемою, пропоную до обговорення питання, які змушують школярів шукати відповіді, опрацьовуючи навчальну і додаткову літературу.   

      

У ході уроку виникає розумне змагання між учасниками, зникає «відсиджування», зростає інтерес до навчання, а разом з ним і потреба у зверненні до посібників, довідкової та популярної літератури. Звичайно, кожне таке заняття нагадує гру. Але це демократична й відкрита гра, де чесно оцінюється робота кожного учня, його внесок у спільну справу.

      

Викладання нового навчального матеріалу теж потребує певних організаційних форм. Я намагаюся не давати на уроці готових істин. Для мене важливо, щоб учні шукали відповіді самостійно. При цьому вони не тільки отримують нові знання, але й розвивають свою пізнавальну активність.

       

Протягом деякого часу школярі мають можливість розв’язати поставлені завдання, працюючи групами, тобто колективно. Така форма роботи дає змогу здійснювати на одному уроці диференційовану, групову та індивідуальну роботу, а також проводити корегування, контроль знань і навичок учнів.

P.S. Шановні колеги, прошу поділитися власним досвідом застосування цього методу а також висловити свою думку стосовно ігрової діяльності на уроках. 

Застосування інтерактивних методів у навчально-виховній діяльності

Розуміючи, що шкільний курс хімії має значні потенційні можливості для формування творчої, інтелектуально-розвиненої особистості, я передусім спрямовую свою діяльність на формування індивідуальності та неповторності кожного школяра, розвитку його здібностей до навчання.
Навчання з використанням інтерактивних методів успішно здійснюється при виконанні таких умов:

Зараз я хотіла б поділитися із Вами кількома ефективними методами, які формують і розвивають в учневі творчі здібності, формують його індивідуальність.  

 «Мозковий штурм» - це ефективний метод колективного обговорення, пошук рішень шляхом вільного висловлювання думок усіх учасників. Як показує практика, шляхом «мозкового штурму» всього за кілька хвилин можна визначити десятки ідей. На уроці називаю тему дискусії й запрошую учнів взяти участь у її обговоренні шляхом «штурму», який організовую за такими етапами.

     1. Усі учасники пропонують ідеї щодо розв’язання порушеної проблеми.

     2. Ідеї записуються на дошці.

     3. Якщо група вважає кількість поданих ідей достатньою, запис їх припиняється.

     4. Після того як майже всі ідеї зібрані, вони групуються, аналізуються, розвиваються.

     5. Вибираються ті, що можуть допомогти розв’язати порушену проблему.

      Під час проведення «мозкового штурму» необхідно дотримуватись певних правил:

 ● треба зібрати якомога більше ідей щодо розв’язання завдання або проблеми;

 ● слід змусити працювати уяву учнів – не відкидати жодної ідеї;

 ●  можна подавати кілька своїх ідей або розвивати ідеї інших;

 ●  не можна обговорювати і критикувати ідеї інших, давати їм оцінку.

Дуже важливо на уроках залучати до роботи всіх учнів.  У цьому мені допомагають такі методи, як «Коло ідей» та «Мікрофон».

«Коло ідей» - учні по черзі, сидячи у колі, мають можливість висловити свою думку або обґрунтувати свою пропозицію.   

            Порядок проведення

     1. Коли малі групи виконали свої завдання і готові представити інформацію, попросіть кожну групу по черзі представити лише один аспект, який вони обговорювали. Продовжуючи рухатись по колу, запитуйте кожну групу по черзі, поки відповіді не вичерпаються.

     2. Це дасть можливість кожній групі обмінятися результатами своєї роботи з іншими й уникнути ситуації, коли перша група, що виступає, подає всю інформацію.

     3. Цей метод також добре спрацьовує для створення списку ідей. Попросіть кожного подати одну ідею по черзі.

     4. Цей метод ефективний для розв’язання гострих проблем. Попросіть учнів написати свої думки або ідеї на картках-індексах без імені. Вчитель збирає усі картки і складає список зазначених у них ідей на дошці або починає дискусію, користуючись інформацією з картках.

       «Мікрофон» - по черзі викликаю учнів, які імітують «говоріння в мікрофон». Інші учні не можуть говорити, вигукувати з місця, право говорити належить тільки тому, у кого символічний мікрофон.

       «Робота в малих групах»  - більшість завдань виконуються  в малих групах або парах. Ця форма організації корисна для формування навичок участі в дискусії. Більшості учнів легше висловитися в невеликій групі, до того ж цей метод дає можливість заощадити час, бо відпадає потреба вислуховувати кожну дитину у великій групі. Заняття в малих групах дає змогу учням набути навичок, необхідних для спілкування та співпраці. Дискусії малими групами стимулюють роботу в команді, розвивають почуття терпимості та поваги до думки інших. Формую невеликі групи (5 – 7 осіб), об’єдную їх різними способами:

    1) прошу учнів розрахуватись на 1-го, 2-го, 3-го, 4-го, 5-го, …;

    2) роздаю учням різні геометричні фігури, кольорові папірці тощо; 

    3) розподіляю за порами року;

    4) об’єдную із сусідом або сусідкою по парті те з учнями ближніх парт.

 Робота в малих групах на уроці хімії

       «Займи позицію» - Цей метод допомагає вести обговорення дискусійного питання в класі. Використовую його   з метою надання учням можливості висловитися та попрактикуватися в навичках спілкування.

     1. Після оголошення дискусійного питання звертаюся до учнів із завданням – зайняти певну позицію щодо дискусійного питання: «так», «ні»   

або «не визначився».

     2. Пропоную учням залежно від зайнятих ними позицій зібратися біля плакатів, які розвішані на стінах у класі.

     3. Прошу учнів обґрунтувати свою позицію.

     4. Після того як усі позиції висловлені, запитую в учнів, чи немає серед них таких. Хто в ході дискусії змінив свою точку зору і хотів би перейти з однієї групи в іншу.

     5. Прошу обґрунтувати причину зміни своєї позиції. 

       «Навчаючи – вчуся». Цей метод надає учням можливість взяти участь у навчанні та передачі своїх знань іншим. Роботу організовую таким чином.

• Повідомивши тему та мету уроку, роздаю учням картки із завданням-інформацією, яку вони повинні засвоїти.
• Якщо учням щось не зрозуміло, пропоную звернутися за поясненням.
• Прошу підготуватися до передачі цієї інформації в доступній формі.
• Після передачі всієї інформації прошу учнів розповісти, про що вони дізналися від інших.

       Метод «Прес» використовую у випадках, коли виникають суперечливі думки з певної проблеми і потрібно зайняти й аргументувати чітко визначену позицію щодо суспільної проблеми, яка обговорюється. Метод надає можливість навчитися аргументовано, в чіткій і стислій формі формулювати та висловлювати свою думку з дискусійного питання.

      Метод «Прес» має таку структуру та етапи:

1. Позиція – «Я вважаю, що…» ( висловіть свою думку, поясніть у чому полягає ваша точка зору).

2. Обґрунтування – «…тому що …» (наведіть причину виникнення цієї думки).

3. Приклад – «…наприклад…» (наведіть факти на доказ вашої думки, вони підсилять вашу позицію).

4. Висновки – «Отже, я вважаю…» ( узагальніть свою думку, зробіть висновок про те, що необхідно робити).

       Ці та багато інших інтерактивних методів допомагають мені в моїй педагогічній діяльності. Надіюся, Вам стануть у пригоді ці методи в процесі формування учнів як сильних, впевнених в собі особистостей.

        P.S. Закликаю Вас, шановні колеги до дискусій, обміну думками, власним досвідом – адже саме так ми зможемо дати нашим учням якнайбільше. А це – головне призначення Вчителя.